Фітосанітарна експертиза посівів ячменю, сої та кукурудзи

У 2016 році у Чернігівській області на виконання протоколів фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту сої і кукурудзи з України до Китаю проводилося обстеження та фітосанітарна експертиза посівів ячменю, сої та кукурудзи. Метою цих обстежень було встановлення відповідності фітосанітарного стану посівів заявленим вимогам Китайської Народної Республіки. До лабораторії надійшли зразки з 2630 га ячменю, 36754,04га кукурудзи (в тому числі 2780,63 з Сумської обл.) та 8731,49 га сої.
Збудників бактеріальних та вірусних хвороб рослин виявляли методом імуноферментного аналізу за допомогою європейських тест-систем на сучасному лабораторному обладнанні. Так, у зразках сої був виявлений вірус мозаїки люцерни (155 га), а кукурудзи – вірус смугастої мозаїки пшениці (925,22 га). Ці віруси не є регульованими для України, але заборонені для ввезення в КНР. Зразок з одного поля кукурудзи у Ніжинському районі виявився позитивним на Pantoea stewarti subsp. stewartiі (Smith) Mergaert et al. – збудника бактеріального в’янення кукурудзи зі списку регульованих шкідливих організмів, відсутніх на території  України.
Таким чином, даний випадок свідчить, що на територію області ймовірне та можливе подальше потрапляння карантинного організму з першого списку з імпортним насінням кукурудзи. Так, з 2006 року фіксується наявність Pantoea stewartii subsp. stewartii на кукурудзяних полях Австрії, Румунії, Польці, Греції та Росії.
Отже, симптоми. Слід пам’ятати про те, в книжках та інформаційних довідках здебільшого описують симптоми «пікового» прояву хвороби, як найбільш яскраві. Проте, на інфікованих рослинах у полі симптоми можуть бути проявлені у різному ступеню – від повної відсутності явних ознак (безсимптомні рослини, або хвороба у латентному стані) до «класичних» ознак з в’яненням та ексудатом.
Хвороба починається з появи на нижніх листках повздовжньої штрихуватої плямистості. Плями, що є спочатку світло-зеленими, жовтіють та швидко збільшуються по судинам, утворюючи на листках продольні блідо-зелені, жовті та темні смуги, що можуть переходити на стебло. На цих смугах може дрібними краплинами виступати ексудат. З нижніх листків інфекція по судинам просувається уверх, призводячи до затримки росту та в’янення рослин. В’янення проявляється не тільки внаслідок закупорки судин бактеріальною масою, але й внаслідок виділення токсинів.
Найбільш характерною ознакою хвороби Стьюарта є добре помітний на поперечному зрізі стебла жовтий бактеріальний слиз, що утворився внаслідок заповнення судин бактеріями. У пізніх стадіях розвитку хвороби мацерується і паренхіма стебла.
Крім штрихуватості листків, в’янення та карликовості, у польових умовах спостерігається передчасне викидання волоті, знебарвленої до білого кольору.
На нестійких до цієї хвороби сортах (здебільшого скоростиглих цукрових) ураження призводить до значної загибелі молодих проростків, решта рослин демонструють весь спектр симптомів, частина не утворюють качанів.
На більш стійких сортах кормової кукурудзи ураження проявляється пізніше, після викидання волоті, як опік листків на зелених стеблах. Хворі рослини мають вигляд такий, як при ушкодженні морозом. Крім того, на внутрішніх сторонах обгорток качанів у великій кількості виступає бактеріальний ексудат, що згодом поверхнево уражує насіння. Насіння має також і внутрішню інфекцію, яка проникає через приймочки та з пилком.
Середня ступінь прояву хвороби дає зниження урожаю 20-50%. У разі раннього ураження можлива повна загибель посівів.
Хвороба розповсюджується з ураженим насінням, а також листоблішками Chaetocnema pulicaria.
Схожі симптоми в’янення дають Clavibacter michiganensis subsp. nebraskensis, а штрихуватості – Acidovorax avenae subsp. avenae, Burkholderia andropogonis (Рseudomonas andropogonis) також Pseudomonas holci Kcndrick. Уражуються листки, де спочатку з’являються  спочатку світло-зелені плями або широкі смуги, які ідуть паралельно до центральної жилки. Уражені тканини швидко відмирають, плями стають сірими та темно-коричневими.