Пасмо льону

Mycosphaerella linicola Naumov – пасмо льону

Збудник: Mycosphaerella linicola Naumov.

Синоніми: Mycosphaerella linorum (Wollenweber) Garcia-rada, Phlyctaena linicola Spegazzini, Septogloeum linicola Spegazzini, Septoria linicola (Spegazzini) Garassini, Sphaerella linorum Wollenweber.

Рослини-живителі, шкодочинність

Основним живителем патогену є льон звичайний (довгунець), також уражуються інші види льону, так як льон олійний.

Гриб уражує всі надземні частини рослини з моменту сходів до кінця вегетації. Під час раннього ураження льону у фазі «ялинки» рослини гинуть, під час пізнього ураження  хвороба пошкоджує волокно, знижує врожай насіння, волокно стає ламким, втрачає міцність, а в уражених коробочках майже не формується насіння, або воно щупле та неповноцінне. За сприятливих для розвитку хвороби погодних умов, пасмо може завдавати значних збитків господарствам, уражаючи волокно й насіння, зниження врожаю досягає 50-70%, при цьому значно погіршується його якість.

Географічне проширення

Уперше хворобу було виявлено в Аргентині в 1911 році. На сьогодні пасьмо льону  виявлено в Бельгії, Білорусі, Великобританії,Греції, Італії, Литві, Росії, Румунії, Сербії, Словенії, Сербії, Україні,Франції, Хорватії, Угорщині, Чорногорії, Швеції, а також в Азії, Африці, Північній Америці, Південній Америці, Австралії і Океанії.

Згідно «Огляду розповсюдження карантинних організмів в Україні»,станом на 1.01.2013р.на території України пасмо виявлено у Львівській та Житомирській облостях.

Біологія

Збудник може бути присутнім у зразках насіння, яке зберігалося більше року. Також гриб зберігається на рослинних рештках льону або в ґрунті протягом 4 років. Перитеції утворюються на старих відмерлих стеблах, а вивільнені аскоспори з потоком повітря заражають усі наземні органи рослин льону. Зазвичай, насіння – головне джерело інфекції, але пікніди також приймають участь у передачі захворювання. Пікніди утворюються на плямах, пікнідоспори (конідії) виділяють зі слизу. Такі спори не розсіюються вітром, а переносяться краплинами дощу, тваринами й людьми.

Швидке розповсюдження захворювання спостерігається в період дозрівання льону. Вважають, що це пов’язано з утворенням вторинних конідій, які переносяться вітром і проростають із конідієспор. Утворенню плям і подальшому поширенню хвороби сприяють висока відносна вололгість повітря, рясні опади й температура понад 20⁰С. Збудник має три стадії розвитку: пікнідіальну,конідіальну і сумчасту. За зараження рослин міцелій гриба, не пошкоджуючи флоему, проникає в крохмаленосні клітини, зменшує вміст крохмалю, необхідний для росту луб’яних пучків, і таким чином, виснажує рослину.

Морфологія

Пікніди розтошовані переважно в центрі плям на всіх уражених частинах рослин й добре помітні під час огляду їх за допомогою лупи. Пікніди формуються в середині коробочок на перегородках, іноді на самому насінні у вигляді світлих горбків, розташованих, головним чином, біля зародкової частини.

Велика кількість пікнід формується на чашолистиках і квітконіжках. Пікніди, розміром 62-125мкм, представляють собою напівзанурені в рослинну тканину плями округлої, еліпсоїдальної, сочевицеподібної форми з ніжною прозорою світло-коричневою оболонкою й широким отвором на верхівці. Пікноспори безбарвні, паличкоподібні, прямі або трохи зігнуті, із трьома перегородками, розміром 12-28х1,5-3мкм (19-34,5х2,7-3,4мкм). Згодом на відмерлих тканинах стебел можливе формування сумчастого спороношення у вигляді перитеціїв, розміром 70-100x60-90 мкм. У середині перитеціїв є мішкоподібні прозорі утворення - сумки або аски, у яких містяться аскоспори. Аскоспори безбарвні, прямі або дещо зігнуті, з однією поперечною перегородкою, їхні розміри 11-17x2,5-4 мкм.

Симптоми ураження

Гриб уражує всі наземні частини рослини з моменту появи сходів до кінця вегетації. Симптоми на рослинах льону виявляються в ранній фазі його росту - на сім’ядольних листочках, після чого хвороба переходить на справжні листочки, стебла й, поширюючись знизу догори по рослині, уражує бутони й коробочки. Сім’ядольні листки стають коричневими, підсихають і вкриваються спороношенням гриба - пікнідами, а потім опадають. На справжніх листках хвороба проявляється у вигляді плям, здебільшого округлих, колір їх змінюється від зеленувато- жовтого на ранніх фазах до темно- коричневого пізніше. Уражені листки поступово засихають, скручуються й опадають, оголюючи стебло. Ураження стебла починається з його нижньої частини у вигляді невеликих ділянок видовженої форми. Спочатку вони не оточують стебло цілком, лише із часом, збільшуючись у розмірах, плями опоясують стебло повністю. У цій фазі уражені коричневі ділянки тканини чергуються із зеленими смугами здорової тканини, надаючи стеблам і гілочкам строкатого вигляду.

Способи поширення

Основним джерелом первинного ураження посівів льону є заражене насіння та ґрунт. Під час вегетації захворювання розповсюджується вітром, краплями дощу, комахами.

Фітосанітарні заходи

Забороняється завезення насіннєвого матеріалу з країн поширення захворювання. Насіннєвий матеріал дозволяється завозити при умові відсутності пасмо, що встановлюється шляхом обстежень в період вегетації та фітосанітарної експертизи.

При завезенні насіннєвий матеріал підлягає обов’язковому догляду з відбором середніх проб та обов’язковій  фітосанітарній експертизі

В місцях надходження насіннєвий матеріал підляає обов’язковому інспектуванню.

Весь насіннєвий матеріал, який висівається на території України, а особливо насінницькі посіви, підлягають обов’язковому інспектуванню та фітосанітарній експертизі.

Обстеження посівів проводять – в фазу ялинки та за тиждень до збирання врожаю.

При виявлені захворювання неасіннєвий матеріал забороняється використовувати  до посіву, а дозволяється використовувати його на техпереробку.

При виявленні вогнища запроваджується карантинний режим.

Насінницькі виробничі посіви, де виявлено захворювання вибраковують, а зібране насіння складають окремо і використовують на техпереробку. Рослинні рештки спалюють.

Льоноволокно, заражене пасмо, підлягає першочерговій переробці на найближчих льонозаводах, з дотриманням фітосанітарних вимог.

В місцях заводської переробки льонопродукції також необхідно дотримуватись запобіжних заходів – усі відходи спалювати.

Обов’зкове дотримування сівозміни, а саме, не висівати насіння льону на зараженій ділянці, не раніше чим 6-7 років після виявлення. Посів проводити в оптимальні сроки. Не допускати загущеності посівів. Знищувати бур’яни. Проводити профілактичні  обрискування посівів.

Глибока оранка. 

Використання для посіву стійких сортів, обов’зкове протруєння насіння.

Дотримуватися  просторової ізоляції між виробничими і насінницькими посівами не менше 1 км.

Категорично заборонено розстилання льонової  соломки на полях.

Дезинфікувати насіннєви склади, насіннєочисні машини, що мали контакт з ураженим матеріалом.

Зняття карантинних обмежень проводять після контрольних обстежень і при умові відсутності інфекції на протязі 6-7 років.

Методи обстеження

Візуальні обстеження на насінницьких ділянках здійснюють двічі: у фазу «ялинки» (травень) та тиждень до збирання урожаю, на інших посівах – за тиждень до збирання урожаю. Посіви обстежують маршрутним методом по двох діагоналях. На під час руху обстежувач відбирає всі підозрілі на зараження рослини, крім того, через кожні 40-50 м відбирається зразок із 15-20 рослин. На площі до 1 га відбирають 10 зразків, до 10 га – 20, до 20 га – 30, до 30 га – 35, до 40 га – 40; понад 40 га – 45 зразків, що складають об’єднанну пробу.

Якщо за ретельного огляду відібраних проб відмічається наявність захворювання, схожого на пасмо льону, підозрілі зразки загортають у папір, наділяють етикеткою та надсилають до фітосанітарної лабораторії для експертизи збудника. Після обстеження в кожному господарстві складається акт установленої форми.

Крім того, все насіння льону перед сівбою треба перевіряти на ураженість пасмо шляхом зовнішнього огляду за допомогою лупи. Для аналізу відбирають щуплі насіннини світлого кольору з білуватими горбинками у зародковій частині, а також насіннини з шорсткою поверхнею. Маса середньої проби насіння, підозрілого на  пасмо, близько 250 г.